Корецька районна державна адміністрація
| |
Меню сайтуМеню сайту
ПошукПошук:
РеєстраціяРеєстрація
Логін
Пароль
Реєстрація
Погода у Корці

Залізницька сільська рада

Залізницька сільська рада розташована в центральній частині Корецького району Рівненської області. Адміністративний центр - село Залізниця. Місцева рада утворена в 1939 році.

Адреса: Рівненська область, Корецький район, село Залізниця, вул. Центральна, 18а. Тел. 2-53-57.

 

Голова сільської ради

Михальчук Василь Михайлович,   03.09.1964 року народження. Освіта вища, спеціальність – зоотехнік.

Секретар сільської ради

Кречко Людмила Василівна

 

 

 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Найдавніша письмова згадка про село Залізниця датується 1577 роком, а в 1745 році є згадка що перші поодинокі поселення помагали чим могли в будівництві Покровської церкви.

Точних років заснування села немає, але по переказах де зараз знаходиться село, був великий ліс, який складався з великих кремезних дубів, сосон, вільх та кленів. Виникло поселення десь у 800 роках, оселились тут декілька родів слов’янського племені-древляни, над самою річкою з лівого боку. Вони почали спалювати ліс, обробляти землю, займатися хліборобством з покоління в покоління. Знаряддя праці були примітивні, а коли пізніше вони виявили на околиці села, майже біля поверхні залізну руду, то почали добувати її вручну. Виплавляючи залізо робили наконечники до сохи, сокири та інші знаряддя праці, а також наконечники для стріл. Згодом на північ від села оселились майстри-ковалі, що виплавляли залізо у дуже міцну сталь, кували мечі харалужні тобто з міцної сталі. Ніби то й самі князі приїздили та забирали зброю для своєї дружини з Києва. Звідси і пішла назва – Залізниця.

У 13-14 ст., коли землі Волині були захоплені Польщею, ця територія була під володінням польського магната Щелковського. Він оселився з правого берега річки і мав величезний палац, сад, поступово закріпачував селян. За панування поколінь магната Щелковського добування залізної руди поширилось. Сліди цього видно було і до нашого часу, коли останні ями було зарівняно під час проведення меліораційних робіт в колгоспі у 1980-і роки. На місцях, де виплавляли залізо є багато жожуля (відходів від переробки залізної руди) і зараз.

Останній магнат Щелковський під час Вітчизняної війни 1912 році озброїв своїх кріпаків і влився до війська польського, яке йшло з французьким завойовувати Росію. Після вигнання французів Щелковський не повернувся в свій маєток, боячись покарання царя за свій вчинок, а помістя дісталося його племінниці, яка зі своїм чоловіком, царським офіцером не жила в маєтку, а тільки рідко заїжджала. Після скасування кріпосного права 20 селянських дворів, які весь час відбували панщину, одержали земельний наділ по 19 га., а решта мали лише по одному гектару біля садиб. Вони залишилися працювати при панському дворі за працю їм поміщик платив.

У 1890 роках управляючий Краузе почав спродувати землі поміщикам, селяни не мали змоги купити і відмовилися від купівлі. Після цього з Німеччини приїхало біля 30 сімейств німців і закупили більшу частину землі. Через деякий час управляючий підговорив селян закупити решту панської і садибної землі в розстрочку на 50 років, щорічно сплачуючи в державний банк. Так створилося дві колонії №1 і №2, одна із них німецька. Населення в той час було неписьменне, але з покоління в покоління прагнуло до знань. В 1913 році земською управою було побудовано школу у селі. В ній працював один вчитель з трьома класами.

 В 1918 році в село прийшла Радянська влада, але незадовго у 1920 році було окуповане буржуазно-поміщицькою Польщею, навчання дітей почалося польською мовою, заборонялося писати українською мовою. Життя селян в цей час було надто зубожілим, вони обкладались великими податками, а тому багато їх були змушені спродувати клаптики землі і виїжджати в країни Північної і Південної Америки.

В 1939 році, коли Радянська Армія визволяла Західні області України з-під гніту Польщі, в село ввійшли „совети”, як говорили в народі. Зразу ж почали проводити реорганізацію, діти почали вчитися українською мовою, на колонії відкрилася друга школа в новому приміщенні, яке будувалося методом народної будови.

Нелегко було односельчанам і в роки Великої Вітчизняної війни. На фронтах з ворогом воювали 54 чоловіки, з них загинуло або померло від ран 39 чоловік. 18 воїнів села були удостоєні Урядових нагород „За бойові заслуги”.

В пам’ять про тих, хто захищаючи Батьківщину, загинув на Великій Вітчизняній війні, було збудовано в 1974 році обеліск на якому викарбувано прізвища односельчан.

В 1949 році було організовано сільськогосподарську артіль. Тяжкими були роки колективізації, змінювалися керівники, але сільське господарство поступово налагоджувалось. 

Значно поліпшилося життя в селі і господарстві, коли на протязі 1972-1973 років через село була прокладена бруківка, державна дорога з твердим покриття, відкрилося автобусне сполучення до районного центру. Значно розширилось будівництво в сільському господарстві та житлово-комунальному.

1981 року односельці підняли питання про впорядкування могили загиблих 32 хлопців, які похоронені біля шосейної дороги по вул.Зелена по напрямку с.Харалуг. За кошти односельчан, при допомозі колгоспу в 1989 році поставлено пам’ятник борцям за Вільну Україну (воякам УПА).

В 1987 році побудоване 2-поверхове приміщення сільського клубу та бібліотеки.

1989 року завершено будівництво 4-х квартирного житлового будинку для працівників та спеціалістів сільського господарства.

 

Корисні посилання
Президент УкраїниУрядовий порталВерховна Рада УкраїниУрядова "гаряча лінія"Центр допомоги учасникам АТОProZorroДержавна підтримка енергозбереженняГаряча лініяiraІнтерактивна картатарифи та субсидіїirairaми на facebookІнтерактивна інвестиційна карта з енергоефективностіСоціальна рекламаira
Корецький район на мапіКорецький район на мапі
Корецький район на мапі
ОпитуванняОпитування
Як часто Ви звертаєтесь до органів виконавчої влади?
Проголосувало: 1762


34700, Рівненська обл.
Корецький р-н,
м.Корець
пл.Центральна, 1

У разі використання матеріалів сайту посилання на # є обов'язковим.
Створення сайту: В.Рогальчук
Лист адміністратору Веб-сервера
Відповідальні за зміст сторінок веб-порталу райдержадміністрації: Апарат райдержадміністрації