Корецька районна державна адміністрація
| |
Меню сайтуМеню сайту
ПошукПошук:
РеєстраціяРеєстрація
Логін
Пароль
Реєстрація
Погода у Корці

Новокорецька сільська рада

 

Новокорецька сільська рада розташована в південо-східній частині Корецького району Рівненської області. До складу сільської ради входить 1 населений пункт – село Новий Корець Корецького району. Місцева рада утворена в 1947 р.

Адреса: Рівненська область, Корецький район, село Новий Корець, вул. Незалежності, 10. Тел. 2-17-07

 

Сільський голова

Хоменко Микола Костянтинович, 07.04.1959 року народження, освіта вища. На посаді з 2010 року.

Секретар ради

Карпуша Валентина Петрівна, 18.01.1960 року народження, освіта вища, спеціальність – інженер-гідротехнік.

 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

Село Новий Корець розташоване на південний захід від міста Корець на лівому березі річки Корчик. До 1832 року територія села була передмістям Корця, а тому історія його є власною історією міста. В 1832 році внаслідок пожежі в князівському замку згоріло і все передмістя , яке після відбудови дістало назву Новий Корець, що пов'язана з новобудовами після пожежі , а та частина, яка відбудувалась в першу чергу дістала назву Нове Місто. Зрідка також вживається назва Хатопали. Приписане воно було до Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, що відносилось тоді до Російської імперії.

У XIX ст. жителі села традиційно стали робочими на місцевих підприємствах Корця. В той час це були роботи на свічковому, пивоварному, цукровому заводах, суконній фабриці, шкіряних заводах. Також займалися домашніми ремеслами, зокрема столярним, бондарським, шевським та іншими. Більша частина населення поєднувала свою роботу з сільськогосподарським заняттям. Постійно місцеві мешканці брали участь у ярмарках, особливо зернових, де продавали частину вирощеної продукції.

Основну масу населення протягом другої половини XIX - початку XX століть складали українці, проте були періоди коли переважали євреї, поряд з ними значну кількість мали поляки і німці. Після переходу цієї території в 1939 році (в 1920 році знову відійшла Польщі) до СССР німці емігрували, а євреї були масово винищені під час Другої Світової війни. Такий строкатий національний склад впливав і на духовне життя села. Більшість жителів дотримувалась православної віри, про що свідчать наявні і зараз церкви.

Найдавнішою є церква святого Іллі, що датується 1595 роком. Вона дерев'яна, представляє собою архаїчний, нині рідкісний тип двозрубного храму. Покрівля церкви колись була зроблена з дранки, яку пізніше замінили залізними листами. У XIX ст. були здійснені деякі прибудови: західні стіни, декоративна головка над шатром, зовнішня обшивка стін зрубу.

Церква святих Кузьми та Дем'яна. Вона уже третя на цьому місці. Час побудови першої невідомий, вона згоріла в середині XVIII ст. У 1766 році було споруджено другу церкву, яку через сто років розібрали як аварійну і в 1896-1897 рр. збудували теперішню, дерев'яну церкву, яка за своїм зовнішнім виглядом вважається найгарнішою серед місцевих навколишніх церков. У 1886 році в Кузьмо-Дем'янській парафії створено опікунство, що заснувало притулки, школи, лікарні та інші установи. Все це на добровільні пожертви прихожан і сторонніх осіб.

Церква святої Параскеви П'ятниці знаходиться за 200 метрів на південь від Кузьмо-Дем'янської церкви. Будувалась в 1911 - 1914 роках.

Є відомості , що жителі села були майстрами з виготовлення хоругв. Поряд з православними були римо-католики та іудеї. Повідомлень про конфлікти на релігійному ґрунті немає. На сьогоднішній день православні переважають, кількість римо-католицької громади є незначною, іудеїв немає зовсім.

На території району, поблизу села Новий Корець, знаходиться одна з найдревніших курганних груп Рівненської області. У 1982 році один з курганів цієї групи дослідила експедиція Рівненського краєзнавчого музею. Під курганним насипом виявлено давнє поховання та супроводжуючі речі, що дозволяє віднести знахідки до епохи ранньої бронзи, а саме - до городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки, представники якої мешкали на великих просторах Південної, Східної та Центральної Європи у другій половини III - першій половині II тисячоліття до н.е. Обряд поховання є характерним для цього часу : покійник лежав у скорченому стані, тобто в позі сплячої людини або ж плоду в материнському лоні. Це вказує на віру тогочасних людей у повторне життя померлого в іншому , потойбічному світі - померлий, похований таким чином обов'язково прокинеться і повторно народиться. А тому в могилі лежали також речі, які будуть необхідні воскреслому в його новому повсякденному житті: кам'яна сокира, крем'яні знаряддя, глиняний посуд. Могильник під Новим Корцем нараховує 15 добре збережених курганів і є єдиною подібною пам'яткою на Рівненщині.

Радянську владу в селі було проголошено в 1918 році. З приходом радянської влади в панському будинку було відкрито сільський клуб. Першим завклубом був Кречмаровський Василь Йосипович. В 1918 році до клубу було прибудовано бібліотеку - це була перша хата-читальня, якою завідувала Неядло Надія Йосипівна.

В роки громадянської війни село стало ареною жорстоких боїв частин Червоної Армії з петлюрівцями та польськими інтервентами. Понад 60 жителів села пішло в Першу кінну армію воювати. Західна Україна опинилася під гнітом польської інтервенції. Та на протязі всіх років трудящі Західної України вели вперту боротьбу проти соціального і національного гніту. Частини Радянської армії визволили Західну Україну від польського гніту. Визвольний похід Радянської армії злився в єдине русло з революційним рухом на західно-українських землях. Вже в 1939 році було здійснено великі перетворення на селі .

Першим головою сільської ради в 1939 році було обрано Опанасюка Андрія Лавреновича, який працював недовго і не зумів багато зробити, бо загинув від рук українсько-буржуазних націоналістів.

Під час Великої Вітчизняної війни на захист рідної Вітчизни стали 99 жителів-односельців, з них 84 воїни не повернулися і посмертно нагороджені бойовими орденами і медалями.

В 1940 році був організований колгосп. Головою в той час був Опанасюк Петро Артемович, який разом з своєю дружиною Домнікією Іванівною проводили колективізацію на селі. В 1947-1948 рр. було її завершено.

Нині село Новий корець - це багатонаселене приміське село.

На його території знаходяться декілька державних установ: школа, клуб, бібліотека, сільська рада та підприємницькі об'єкти торгівлі.

В 2006 році село було повністю газифіковане. Багато зроблено по благоустрою села, так, асфальтована центральна вулиця Незалежності, ведуться поточні ремонти вулиць. Вирішені питання каналізації вулиць Молодіжної та Садової. Планується відкриття дитячого садка.

 

Корисні посилання
Президент УкраїниУрядовий порталВерховна Рада УкраїниУрядова "гаряча лінія"Центр допомоги учасникам АТОProZorroДержавна підтримка енергозбереженняГаряча лініяiraІнтерактивна картатарифи та субсидіїirairaми на facebookІнтерактивна інвестиційна карта з енергоефективностіСоціальна рекламаiraУрядова гаряча лінія для людей з вадами слуху
Корецький район на мапіКорецький район на мапі
Корецький район на мапі
ОпитуванняОпитування
Як часто Ви звертаєтесь до органів виконавчої влади?
Проголосувало: 1762


34700, Рівненська обл.
Корецький р-н,
м.Корець
пл.Центральна, 1

У разі використання матеріалів сайту посилання на # є обов'язковим.
Створення сайту: В.Рогальчук
Лист адміністратору Веб-сервера
Відповідальні за зміст сторінок веб-порталу райдержадміністрації: Апарат райдержадміністрації